| | |
| збува́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (втрачати кого-, що-небудь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | збува́тися, збува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | збу́ваймося, збу́ваймось |
| 2 особа | збу́вайся, збу́вайсь | збу́вайтеся, збу́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | збува́тимуся, збува́тимусь | збува́тимемося, збува́тимемось, збува́тимемся |
| 2 особа | збува́тимешся | збува́тиметеся, збува́тиметесь |
| 3 особа | збува́тиметься | збува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | збу́ваюся, збу́ваюсь | збу́ваємося, збу́ваємось, збу́ваємся |
| 2 особа | збу́ваєшся | збу́ваєтеся, збу́ваєтесь |
| 3 особа | збу́вається | збу́ваються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| збу́ваючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | збува́вся, збува́всь | збува́лися, збува́лись |
| жін. р. | збува́лася, збува́лась |
| сер. р. | збува́лося, збува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| збува́вшись |
