| звіри́нячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | звіри́нячий | звіри́няча | звіри́няче | звіри́нячі |
| родовий | звіри́нячого | звіри́нячої | звіри́нячого | звіри́нячих |
| давальний | звіри́нячому | звіри́нячій | звіри́нячому | звіри́нячим |
| знахідний | звіри́нячий, звіри́нячого | звіри́нячу | звіри́няче | звіри́нячі, звіри́нячих |
| орудний | звіри́нячим | звіри́нячою | звіри́нячим | звіри́нячими |
| місцевий | на/у звіри́нячому, звіри́нячім | на/у звіри́нячій | на/у звіри́нячому, звіри́нячім | на/у звіри́нячих |