| звіря́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | звіря́чий | звіря́ча | звіря́че | звіря́чі |
| родовий | звіря́чого | звіря́чої | звіря́чого | звіря́чих |
| давальний | звіря́чому | звіря́чій | звіря́чому | звіря́чим |
| знахідний | звіря́чий, звіря́чого | звіря́чу | звіря́че | звіря́чі, звіря́чих |
| орудний | звіря́чим | звіря́чою | звіря́чим | звіря́чими |
| місцевий | на/у звіря́чому, звіря́чім | на/у звіря́чій | на/у звіря́чому, звіря́чім | на/у звіря́чих |