| | |
| анотува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | анотува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | аноту́ймо |
| 2 особа | аноту́й | аноту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | анотува́тиму | анотува́тимемо, анотува́тимем |
| 2 особа | анотува́тимеш | анотува́тимете |
| 3 особа | анотува́тиме | анотува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | аноту́ю | аноту́ємо, аноту́єм |
| 2 особа | аноту́єш | аноту́єте |
| 3 особа | аноту́є | аноту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| аноту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | анотува́в | анотува́ли |
| жін. р. | анотува́ла |
| сер. р. | анотува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| аното́ваний |
| Безособова форма |
| аното́вано |
| Дієприслівник |
| анотува́вши |
