| | |
| зво́дитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зво́дитися, зво́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зво́дьмося, зво́дьмось |
| 2 особа | зво́дься | зво́дьтеся, зво́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зво́дитимуся, зво́дитимусь | зво́дитимемося, зво́дитимемось, зво́дитимемся |
| 2 особа | зво́дитимешся | зво́дитиметеся, зво́дитиметесь |
| 3 особа | зво́дитиметься | зво́дитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зво́джуся, зво́джусь | зво́димося, зво́димось, зво́димся |
| 2 особа | зво́дишся | зво́дитеся, зво́дитесь |
| 3 особа | зво́диться | зво́дяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зво́дячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зво́дився, зво́дивсь | зво́дилися, зво́дились |
| жін. р. | зво́дилася, зво́дилась |
| сер. р. | зво́дилося, зво́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зво́дившись |
