| зволочи́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (затягти кудись; затримати; уповільнити) | ||
| Інфінітив | зволочи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зволочі́мо, зволочі́м | |
| 2 особа | зволочи́ | зволочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зволочу́ | зволочимо́, зволочи́м |
| 2 особа | зволочи́ш | зволочите́ |
| 3 особа | зволочи́ть | зволоча́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зволочи́в | зволочи́ли |
| жін.р. | зволочи́ла | |
| сер.р. | зволочи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зволочи́вши | ||