| зворуши́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (поворушити; зрушити) | ||
| Інфінітив | зворуши́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зворуші́мо, зворуші́м | |
| 2 особа | зворуши́ | зворуші́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зворушу́ | звору́шимо, звору́шим |
| 2 особа | звору́шиш | звору́шите |
| 3 особа | звору́шить | звору́шать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зворуши́в | зворуши́ли |
| жін.р. | зворуши́ла | |
| сер.р. | зворуши́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| звору́шений | ||
| Безособова форма | ||
| звору́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| зворуши́вши | ||