звукоізолю́ючий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | звукоізолю́ючий | звукоізолю́юча | звукоізолю́юче | звукоізолю́ючі |
родовий | звукоізолю́ючого | звукоізолю́ючої | звукоізолю́ючого | звукоізолю́ючих |
давальний | звукоізолю́ючому | звукоізолю́ючій | звукоізолю́ючому | звукоізолю́ючим |
знахідний | звукоізолю́ючий | звукоізолю́ючу | звукоізолю́юче | звукоізолю́ючі |
орудний | звукоізолю́ючим | звукоізолю́ючою | звукоізолю́ючим | звукоізолю́ючими |
місцевий | на/у звукоізолю́ючому, звукоізолю́ючім | на/у звукоізолю́ючій | на/у звукоізолю́ючому, звукоізолю́ючім | на/у звукоізолю́ючих |