звуковідбивни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | звуковідбивни́й | звуковідбивна́ | звуковідбивне́ | звуковідбивні́ |
родовий | звуковідбивно́го | звуковідбивно́ї | звуковідбивно́го | звуковідбивни́х |
давальний | звуковідбивно́му | звуковідбивні́й | звуковідбивно́му | звуковідбивни́м |
знахідний | звуковідбивни́й, звуковідбивно́го | звуковідбивну́ | звуковідбивне́ | звуковідбивні́, звуковідбивни́х |
орудний | звуковідбивни́м | звуковідбивно́ю | звуковідбивни́м | звуковідбивни́ми |
місцевий | на/у звуковідбивно́му, звуковідбивні́м | на/у звуковідбивні́й | на/у звуковідбивно́му, звуковідбивні́м | на/у звуковідбивни́х |