| звуковимі́рювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | звуковимі́рювання | |
| родовий | звуковимі́рювання | |
| давальний | звуковимі́рюванню | |
| знахідний | звуковимі́рювання | |
| орудний | звуковимі́рюванням | |
| місцевий | на/у звуковимі́рюванні, звуковимі́рюванню | |
| кличний | звуковимі́рювання* |