| звукоприйма́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | звукоприйма́ння | |
| родовий | звукоприйма́ння | |
| давальний | звукоприйма́нню | |
| знахідний | звукоприйма́ння | |
| орудний | звукоприйма́нням | |
| місцевий | на/у звукоприйма́нні, звукоприйма́нню | |
| кличний | звукоприйма́ння* |