| звукоприйма́ч – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | звукоприйма́ч | звукоприймачі́ |
| родовий | звукоприймача́ | звукоприймачі́в |
| давальний | звукоприймачу́, звукоприймаче́ві | звукоприймача́м |
| знахідний | звукоприйма́ч | звукоприймачі́ |
| орудний | звукоприймаче́м | звукоприймача́ми |
| місцевий | на/у звукоприймачі́, звукоприймачу́ | на/у звукоприймача́х |
| кличний | звукоприйма́чу* | звукоприймачі́* |