| | |
| звукофікува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | звукофікува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | звукофіку́ймо |
| 2 особа | звукофіку́й | звукофіку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | звукофікува́тиму | звукофікува́тимемо, звукофікува́тимем |
| 2 особа | звукофікува́тимеш | звукофікува́тимете |
| 3 особа | звукофікува́тиме | звукофікува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | звукофіку́ю | звукофіку́ємо, звукофіку́єм |
| 2 особа | звукофіку́єш | звукофіку́єте |
| 3 особа | звукофіку́є | звукофіку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| звукофіку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | звукофікува́в | звукофікува́ли |
| жін. р. | звукофікува́ла |
| сер. р. | звукофікува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| звукофіко́ваний |
| Безособова форма |
| звукофіко́вано |
| Дієприслівник |
| звукофікува́вши |
