| зго́жий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зго́жий | зго́жа | зго́же | зго́жі |
| родовий | зго́жого | зго́жої | зго́жого | зго́жих |
| давальний | зго́жому | зго́жій | зго́жому | зго́жим |
| знахідний | зго́жий, зго́жого | зго́жу | зго́же | зго́жі, зго́жих |
| орудний | зго́жим | зго́жою | зго́жим | зго́жими |
| місцевий | на/у зго́жому, зго́жім | на/у зго́жій | на/у зго́жому, зго́жім | на/у зго́жих |
| [діал.] | ||||