| згукну́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | згукну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | згукні́мо, згукні́м | |
| 2 особа | згукни́ | згукні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | згукну́ | згукнемо́, згукне́м |
| 2 особа | згукне́ш | згукнете́ |
| 3 особа | згукне́ | згукну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | згукну́в | згукну́ли |
| жін.р. | згукну́ла | |
| сер.р. | згукну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| згукну́вши | ||