| зду́рений – дієприкметник | ||||
| (обдурений) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зду́рений | зду́рена | зду́рене | зду́рені |
| родовий | зду́реного | зду́реної | зду́реного | зду́рених |
| давальний | зду́реному | зду́реній | зду́реному | зду́реним |
| знахідний | зду́рений, зду́реного | зду́рену | зду́рене | зду́рені, зду́рених |
| орудний | зду́реним | зду́реною | зду́реним | зду́реними |
| місцевий | на/у зду́реному, зду́ренім | на/у зду́реній | на/у зду́реному, зду́ренім | на/у зду́рених |
| [діал.] | ||||