| | |
| зловтіша́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зловтіша́тися, зловтіша́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зловтіша́ймося, зловтіша́ймось |
| 2 особа | зловтіша́йся, зловтіша́йсь | зловтіша́йтеся, зловтіша́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зловтіша́тимуся, зловтіша́тимусь | зловтіша́тимемося, зловтіша́тимемось, зловтіша́тимемся |
| 2 особа | зловтіша́тимешся | зловтіша́тиметеся, зловтіша́тиметесь |
| 3 особа | зловтіша́тиметься | зловтіша́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зловтіша́юся, зловтіша́юсь | зловтіша́ємося, зловтіша́ємось, зловтіша́ємся |
| 2 особа | зловтіша́єшся | зловтіша́єтеся, зловтіша́єтесь |
| 3 особа | зловтіша́ється | зловтіша́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зловтіша́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зловтіша́вся, зловтіша́всь | зловтіша́лися, зловтіша́лись |
| жін. р. | зловтіша́лася, зловтіша́лась |
| сер. р. | зловтіша́лося, зловтіша́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зловтіша́вшись |
