| | |
| зломи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зломи́тися, зломи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зломі́мося, зломі́мось, зломі́мся |
| 2 особа | зломи́ся, зломи́сь | зломі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зломлю́ся, зломлю́сь | зло́мимося, зло́мимось, зло́мимся |
| 2 особа | зло́мишся | зло́митеся, зло́митесь |
| 3 особа | зло́миться | зло́мляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зломи́вся, зломи́всь | зломи́лися, зломи́лись |
| жін.р. | зломи́лася, зломи́лась |
| сер.р. | зломи́лося, зломи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зломи́вшись |
