| | |
| злости́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | злости́тися, злости́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | злості́мося, злості́мось, злості́мся |
| 2 особа | злости́ся, злости́сь | злості́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | злости́тимуся, злости́тимусь | злости́тимемося, злости́тимемось, злости́тимемся |
| 2 особа | злости́тимешся | злости́тиметеся, злости́тиметесь |
| 3 особа | злости́тиметься | злости́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | злощу́ся, злощу́сь | злостимо́ся, злостимо́сь, злости́мся |
| 2 особа | злости́шся | злостите́ся, злостите́сь |
| 3 особа | злости́ться | злостя́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| злостячи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | злости́вся, злости́всь | злости́лися, злости́лись |
| жін. р. | злости́лася, злости́лась |
| сер. р. | злости́лося, злости́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| злости́вшись |
