| | |
| знаряди́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (спорядитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | знаряди́тися, знаряди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | знаряді́мося, знаряді́мось, знаряді́мся |
| 2 особа | знаряди́ся, знаряди́сь | знаряді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | знаряджу́ся, знаряджу́сь | знарядимо́ся, знарядимо́сь, знаряди́мся |
| 2 особа | знаряди́шся | знарядите́ся, знарядите́сь |
| 3 особа | знаряди́ться | знарядя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | знаряди́вся, знаряди́всь | знаряди́лися, знаряди́лись |
| жін.р. | знаряди́лася, знаряди́лась |
| сер.р. | знаряди́лося, знаряди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| знаряди́вшись |
