зозу́лячий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | зозу́лячий | зозу́ляча | зозу́ляче | зозу́лячі |
родовий | зозу́лячого | зозу́лячої | зозу́лячого | зозу́лячих |
давальний | зозу́лячому | зозу́лячій | зозу́лячому | зозу́лячим |
знахідний | зозу́лячий, зозу́лячого | зозу́лячу | зозу́ляче | зозу́лячі, зозу́лячих |
орудний | зозу́лячим | зозу́лячою | зозу́лячим | зозу́лячими |
місцевий | на/у зозу́лячому, зозу́лячім | на/у зозу́лячій | на/у зозу́лячому, зозу́лячім | на/у зозу́лячих |