| | |
| зрече́влювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зрече́влювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зрече́влюймо |
| 2 особа | зрече́влюй | зрече́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зрече́влюватиму | зрече́влюватимемо, зрече́влюватимем |
| 2 особа | зрече́влюватимеш | зрече́влюватимете |
| 3 особа | зрече́влюватиме | зрече́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зрече́влюю | зрече́влюємо, зрече́влюєм |
| 2 особа | зрече́влюєш | зрече́влюєте |
| 3 особа | зрече́влює | зрече́влюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зрече́влюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зрече́влював | зрече́влювали |
| жін. р. | зрече́влювала |
| сер. р. | зрече́влювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| зрече́влюваний |
| Безособова форма |
| зрече́влювано |
| Дієприслівник |
| зрече́влювавши |
| | |
| [рідко] | | |
