| зре́чення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | зре́чення | зре́чення |
| родовий | зре́чення | зре́чень |
| давальний | зре́ченню | зре́ченням |
| знахідний | зре́чення | зре́чення |
| орудний | зре́ченням | зре́ченнями |
| місцевий | на/у зре́ченні, зре́ченню | на/у зре́ченнях |
| кличний | зре́чення* | зре́чення* |