| зсудо́мити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зсудо́мити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | зсудо́мить | зсудо́млять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зсудо́мив | зсудо́мили |
| жін.р. | зсудо́мила | |
| сер.р. | зсудо́мило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зсудо́мивши | ||