| зумо́вити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зумо́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зумо́вмо | |
| 2 особа | зумо́в | зумо́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зумо́влю | зумо́вимо, зумо́вим |
| 2 особа | зумо́виш | зумо́вите |
| 3 особа | зумо́вить | зумо́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зумо́вив | зумо́вили |
| жін.р. | зумо́вила | |
| сер.р. | зумо́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зумо́влений | ||
| Безособова форма | ||
| зумо́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| зумо́вивши | ||