| | |
| зупиня́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зупиня́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зупиня́ймо |
| 2 особа | зупиня́й | зупиня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зупиня́тиму | зупиня́тимемо, зупиня́тимем |
| 2 особа | зупиня́тимеш | зупиня́тимете |
| 3 особа | зупиня́тиме | зупиня́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зупиня́ю | зупиня́ємо, зупиня́єм |
| 2 особа | зупиня́єш | зупиня́єте |
| 3 особа | зупиня́є | зупиня́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зупиня́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зупиня́в | зупиня́ли |
| жін. р. | зупиня́ла |
| сер. р. | зупиня́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зупиня́вши |
