| | |
| зупиня́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зупиня́тися, зупиня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зупиня́ймося, зупиня́ймось |
| 2 особа | зупиня́йся, зупиня́йсь | зупиня́йтеся, зупиня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зупиня́тимуся, зупиня́тимусь | зупиня́тимемося, зупиня́тимемось, зупиня́тимемся |
| 2 особа | зупиня́тимешся | зупиня́тиметеся, зупиня́тиметесь |
| 3 особа | зупиня́тиметься | зупиня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зупиня́юся, зупиня́юсь | зупиня́ємося, зупиня́ємось, зупиня́ємся |
| 2 особа | зупиня́єшся | зупиня́єтеся, зупиня́єтесь |
| 3 особа | зупиня́ється | зупиня́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зупиня́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зупиня́вся, зупиня́всь | зупиня́лися, зупиня́лись |
| жін. р. | зупиня́лася, зупиня́лась |
| сер. р. | зупиня́лося, зупиня́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зупиня́вшись |
