зустрі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | зустрі́чний | зустрі́чна | зустрі́чне | зустрі́чні |
родовий | зустрі́чного | зустрі́чної | зустрі́чного | зустрі́чних |
давальний | зустрі́чному | зустрі́чній | зустрі́чному | зустрі́чним |
знахідний | зустрі́чний, зустрі́чного | зустрі́чну | зустрі́чне | зустрі́чні, зустрі́чних |
орудний | зустрі́чним | зустрі́чною | зустрі́чним | зустрі́чними |
місцевий | на/у зустрі́чному, зустрі́чнім | на/у зустрі́чній | на/у зустрі́чному, зустрі́чнім | на/у зустрі́чних |