| зціли́мий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зціли́мий | зціли́ма | зціли́ме | зціли́мі |
| родовий | зціли́мого | зціли́мої | зціли́мого | зціли́мих |
| давальний | зціли́мому | зціли́мій | зціли́мому | зціли́мим |
| знахідний | зціли́мий, зціли́мого | зціли́му | зціли́ме | зціли́мі, зціли́мих |
| орудний | зціли́мим | зціли́мою | зціли́мим | зціли́мими |
| місцевий | на/у зціли́мому, зціли́мім | на/у зціли́мій | на/у зціли́мому, зціли́мім | на/у зціли́мих |