| | |
| зча́люватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зча́люватися, зча́люватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зча́люймося, зча́люймось |
| 2 особа | зча́люйся, зча́люйсь | зча́люйтеся, зча́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зча́люватимуся, зча́люватимусь | зча́люватимемося, зча́люватимемось, зча́люватимемся |
| 2 особа | зча́люватимешся | зча́люватиметеся, зча́люватиметесь |
| 3 особа | зча́люватиметься | зча́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зча́лююся, зча́лююсь | зча́люємося, зча́люємось, зча́люємся |
| 2 особа | зча́люєшся | зча́люєтеся, зча́люєтесь |
| 3 особа | зча́люється | зча́люються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зча́люючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зча́лювався, зча́лювавсь | зча́лювалися, зча́лювались |
| жін. р. | зча́лювалася, зча́лювалась |
| сер. р. | зча́лювалося, зча́лювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зча́лювавшись |
