| зчудува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зчудува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зчуду́ймо | |
| 2 особа | зчуду́й | зчуду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зчуду́ю | зчуду́ємо, зчуду́єм |
| 2 особа | зчуду́єш | зчуду́єте |
| 3 особа | зчуду́є | зчуду́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зчудува́в | зчудува́ли |
| жін.р. | зчудува́ла | |
| сер.р. | зчудува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зчудо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| зчудо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| зчудува́вши | ||