| | |
| іздійма́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | іздійма́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | іздійма́ймо |
| 2 особа | іздійма́й | іздійма́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | іздійма́тиму | іздійма́тимемо, іздійма́тимем |
| 2 особа | іздійма́тимеш | іздійма́тимете |
| 3 особа | іздійма́тиме | іздійма́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | іздійма́ю | іздійма́ємо, іздійма́єм |
| 2 особа | іздійма́єш | іздійма́єте |
| 3 особа | іздійма́є | іздійма́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| іздійма́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | іздійма́в | іздійма́ли |
| жін. р. | іздійма́ла |
| сер. р. | іздійма́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| іздійма́вши |
