| ізня́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ізня́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ізнімі́мо, ізнімі́м | |
| 2 особа | ізніми́ | ізнімі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ізніму́ | ізні́мемо, ізні́мем |
| 2 особа | ізні́меш | ізні́мете |
| 3 особа | ізні́ме | ізні́муть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ізня́в | ізняли́ |
| жін.р. | ізняла́ | |
| сер.р. | ізняло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ізня́тий | ||
| Безособова форма | ||
| ізня́то | ||
| Дієприслівник | ||
| ізня́вши | ||