| ізобари́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ізобари́чний | ізобари́чна | ізобари́чне | ізобари́чні |
| родовий | ізобари́чного | ізобари́чної | ізобари́чного | ізобари́чних |
| давальний | ізобари́чному | ізобари́чній | ізобари́чному | ізобари́чним |
| знахідний | ізобари́чний | ізобари́чну | ізобари́чне | ізобари́чні |
| орудний | ізобари́чним | ізобари́чною | ізобари́чним | ізобари́чними |
| місцевий | на/в ізобари́чному, ізобари́чнім | на/в ізобари́чній | на/в ізобари́чному, ізобари́чнім | на/в ізобари́чних |