| ізобутиле́н – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ізобутиле́н | |
| родовий | ізобутиле́ну | |
| давальний | ізобутиле́ну, ізобутиле́нові | |
| знахідний | ізобутиле́н | |
| орудний | ізобутиле́ном | |
| місцевий | на/в ізобутиле́ні, по ізобутиле́ну | |
| кличний | ізобутиле́не* |