| ізолю́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ізолю́ючий | ізолю́юча | ізолю́юче | ізолю́ючі |
| родовий | ізолю́ючого | ізолю́ючої | ізолю́ючого | ізолю́ючих |
| давальний | ізолю́ючому | ізолю́ючій | ізолю́ючому | ізолю́ючим |
| знахідний | ізолю́ючий | ізолю́ючу | ізолю́юче | ізолю́ючі |
| орудний | ізолю́ючим | ізолю́ючою | ізолю́ючим | ізолю́ючими |
| місцевий | на/в ізолю́ючому, ізолю́ючім | на/в ізолю́ючій | на/в ізолю́ючому, ізолю́ючім | на/в ізолю́ючих |