| іллогі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | іллогі́чний | іллогі́чна | іллогі́чне | іллогі́чні |
| родовий | іллогі́чного | іллогі́чної | іллогі́чного | іллогі́чних |
| давальний | іллогі́чному | іллогі́чній | іллогі́чному | іллогі́чним |
| знахідний | іллогі́чний, іллогі́чного | іллогі́чну | іллогі́чне | іллогі́чні, іллогі́чних |
| орудний | іллогі́чним | іллогі́чною | іллогі́чним | іллогі́чними |
| місцевий | на/в іллогі́чному, іллогі́чнім | на/в іллогі́чній | на/в іллогі́чному, іллогі́чнім | на/в іллогі́чних |