| іллокути́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | іллокути́вний | іллокути́вна | іллокути́вне | іллокути́вні |
| родовий | іллокути́вного | іллокути́вної | іллокути́вного | іллокути́вних |
| давальний | іллокути́вному | іллокути́вній | іллокути́вному | іллокути́вним |
| знахідний | іллокути́вний | іллокути́вну | іллокути́вне | іллокути́вні |
| орудний | іллокути́вним | іллокути́вною | іллокути́вним | іллокути́вними |
| місцевий | на/в іллокути́вному, іллокути́внім | на/в іллокути́вній | на/в іллокути́вному, іллокути́внім | на/в іллокути́вних |