| | |
| імітува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | імітува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | іміту́ймо |
| 2 особа | іміту́й | іміту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | імітува́тиму | імітува́тимемо, імітува́тимем |
| 2 особа | імітува́тимеш | імітува́тимете |
| 3 особа | імітува́тиме | імітува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | іміту́ю | іміту́ємо, іміту́єм |
| 2 особа | іміту́єш | іміту́єте |
| 3 особа | іміту́є | іміту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| іміту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | імітува́в | імітува́ли |
| жін. р. | імітува́ла |
| сер. р. | імітува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| іміто́ваний |
| Безособова форма |
| іміто́вано |
| Дієприслівник |
| імітува́вши |
