| іменува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | іменува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | імену́ймо | |
| 2 особа | імену́й | імену́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | іменува́тиму | іменува́тимемо, іменува́тимем |
| 2 особа | іменува́тимеш | іменува́тимете |
| 3 особа | іменува́тиме | іменува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | імену́ю | імену́ємо, імену́єм |
| 2 особа | імену́єш | імену́єте |
| 3 особа | імену́є | імену́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| імену́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | іменува́в | іменува́ли |
| жін. р. | іменува́ла | |
| сер. р. | іменува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| імено́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| імено́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| іменува́вши | ||