| | |
| іменува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | іменува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | імену́ймо |
| 2 особа | імену́й | імену́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | іменува́тиму | іменува́тимемо, іменува́тимем |
| 2 особа | іменува́тимеш | іменува́тимете |
| 3 особа | іменува́тиме | іменува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | імену́ю | імену́ємо, імену́єм |
| 2 особа | імену́єш | імену́єте |
| 3 особа | імену́є | імену́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| імену́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | іменува́в | іменува́ли |
| жін. р. | іменува́ла |
| сер. р. | іменува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| імено́ваний |
| Безособова форма |
| імено́вано |
| Дієприслівник |
| іменува́вши |
