| імперати́в1 – іменник чоловічого роду | ||
| (спосіб дієслова) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | імперати́в | імперати́ви |
| родовий | імперати́ва | імперати́вів |
| давальний | імперати́ву, імперати́вові | імперати́вам |
| знахідний | імперати́в | імперати́ви |
| орудний | імперати́вом | імперати́вами |
| місцевий | на/в імперати́ві | на/в імперати́вах |
| кличний | імперати́ве* | імперати́ви* |