| | | | |
| імпровізаці́йний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | імпровізаці́йний | імпровізаці́йна | імпровізаці́йне | імпровізаці́йні |
| родовий | імпровізаці́йного | імпровізаці́йної | імпровізаці́йного | імпровізаці́йних |
| давальний | імпровізаці́йному | імпровізаці́йній | імпровізаці́йному | імпровізаці́йним |
| знахідний | імпровізаці́йний | імпровізаці́йну | імпровізаці́йне | імпровізаці́йні |
| орудний | імпровізаці́йним | імпровізаці́йною | імпровізаці́йним | імпровізаці́йними |
| місцевий | на/в імпровізаці́йному, імпровізаці́йнім | на/в імпровізаці́йній | на/в імпровізаці́йному, імпровізаці́йнім | на/в імпровізаці́йних |
