| | | | |
| ін’єкто́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | ін’єкто́ваний | ін’єкто́вана | ін’єкто́ване | ін’єкто́вані |
| родовий | ін’єкто́ваного | ін’єкто́ваної | ін’єкто́ваного | ін’єкто́ваних |
| давальний | ін’єкто́ваному | ін’єкто́ваній | ін’єкто́ваному | ін’єкто́ваним |
| знахідний | ін’єкто́ваний, ін’єкто́ваного | ін’єкто́вану | ін’єкто́ване | ін’єкто́вані, ін’єкто́ваних |
| орудний | ін’єкто́ваним | ін’єкто́ваною | ін’єкто́ваним | ін’єкто́ваними |
| місцевий | на/в ін’єкто́ваному, ін’єкто́ванім | на/в ін’єкто́ваній | на/в ін’єкто́ваному, ін’єкто́ванім | на/в ін’єкто́ваних |