| | |
| індивідуалізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | індивідуалізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | індивідуалізу́ймо |
| 2 особа | індивідуалізу́й | індивідуалізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | індивідуалізува́тиму | індивідуалізува́тимемо, індивідуалізува́тимем |
| 2 особа | індивідуалізува́тимеш | індивідуалізува́тимете |
| 3 особа | індивідуалізува́тиме | індивідуалізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | індивідуалізу́ю | індивідуалізу́ємо, індивідуалізу́єм |
| 2 особа | індивідуалізу́єш | індивідуалізу́єте |
| 3 особа | індивідуалізу́є | індивідуалізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| індивідуалізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | індивідуалізува́в | індивідуалізува́ли |
| жін. р. | індивідуалізува́ла |
| сер. р. | індивідуалізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| індивідуалізо́ваний |
| Безособова форма |
| індивідуалізо́вано |
| Дієприслівник |
| індивідуалізува́вши |
