| | |
| індивідуалізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | індивідуалізува́тися, індивідуалізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | індивідуалізува́тиметься | індивідуалізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | індивідуалізу́ється | індивідуалізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| індивідуалізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | індивідуалізува́вся, індивідуалізува́всь | індивідуалізува́лися, індивідуалізува́лись |
| жін. р. | індивідуалізува́лася, індивідуалізува́лась |
| сер. р. | індивідуалізува́лося, індивідуалізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| індивідуалізува́вшись |
