| | |
| індукува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | індукува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | індуку́ймо |
| 2 особа | індуку́й | індуку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | індукува́тиму | індукува́тимемо, індукува́тимем |
| 2 особа | індукува́тимеш | індукува́тимете |
| 3 особа | індукува́тиме | індукува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | індуку́ю | індуку́ємо, індуку́єм |
| 2 особа | індуку́єш | індуку́єте |
| 3 особа | індуку́є | індуку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| індуку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | індукува́в | індукува́ли |
| жін. р. | індукува́ла |
| сер. р. | індукува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| індуко́ваний |
| Безособова форма |
| індуко́вано |
| Дієприслівник |
| індукува́вши |
