І́ннин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | І́ннин | І́ннина | І́ннине | І́ннині |
родовий | І́нниного | І́нниної | І́нниного | І́нниних |
давальний | І́нниному | І́нниній | І́нниному | І́нниним |
знахідний | І́ннин, І́нниного | І́ннину | І́ннине | І́ннині, І́нниних |
орудний | І́нниним | І́нниною | І́нниним | І́нниними |
місцевий | на/в І́нниному, І́ннинім | на/в І́нниній | на/в І́нниному, І́ннинім | на/в І́нниних |