| | | | |
| інституйо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | інституйо́ваний | інституйо́вана | інституйо́ване | інституйо́вані |
| родовий | інституйо́ваного | інституйо́ваної | інституйо́ваного | інституйо́ваних |
| давальний | інституйо́ваному | інституйо́ваній | інституйо́ваному | інституйо́ваним |
| знахідний | інституйо́ваний | інституйо́вану | інституйо́ване | інституйо́вані |
| орудний | інституйо́ваним | інституйо́ваною | інституйо́ваним | інституйо́ваними |
| місцевий | на/в інституйо́ваному, інституйо́ванім | на/в інституйо́ваній | на/в інституйо́ваному, інституйо́ванім | на/в інституйо́ваних |
