| | | | |
| інсценізо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | інсценізо́ваний | інсценізо́вана | інсценізо́ване | інсценізо́вані |
| родовий | інсценізо́ваного | інсценізо́ваної | інсценізо́ваного | інсценізо́ваних |
| давальний | інсценізо́ваному | інсценізо́ваній | інсценізо́ваному | інсценізо́ваним |
| знахідний | інсценізо́ваний | інсценізо́вану | інсценізо́ване | інсценізо́вані |
| орудний | інсценізо́ваним | інсценізо́ваною | інсценізо́ваним | інсценізо́ваними |
| місцевий | на/в інсценізо́ваному, інсценізо́ванім | на/в інсценізо́ваній | на/в інсценізо́ваному, інсценізо́ванім | на/в інсценізо́ваних |
