| | |
| інтернаціоналізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | інтернаціоналізува́тися, інтернаціоналізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | інтернаціоналізу́ймося, інтернаціоналізу́ймось |
| 2 особа | інтернаціоналізу́йся, інтернаціоналізу́йсь | інтернаціоналізу́йтеся, інтернаціоналізу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | інтернаціоналізува́тимуся, інтернаціоналізува́тимусь | інтернаціоналізува́тимемося, інтернаціоналізува́тимемось, інтернаціоналізува́тимемся |
| 2 особа | інтернаціоналізува́тимешся | інтернаціоналізува́тиметеся, інтернаціоналізува́тиметесь |
| 3 особа | інтернаціоналізува́тиметься | інтернаціоналізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | інтернаціоналізу́юся, інтернаціоналізу́юсь | інтернаціоналізу́ємося, інтернаціоналізу́ємось, інтернаціоналізу́ємся |
| 2 особа | інтернаціоналізу́єшся | інтернаціоналізу́єтеся, інтернаціоналізу́єтесь |
| 3 особа | інтернаціоналізу́ється | інтернаціоналізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| інтернаціоналізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | інтернаціоналізува́вся, інтернаціоналізува́всь | інтернаціоналізува́лися, інтернаціоналізува́лись |
| жін. р. | інтернаціоналізува́лася, інтернаціоналізува́лась |
| сер. р. | інтернаціоналізува́лося, інтернаціоналізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| інтернаціоналізува́вшись |
